Лічений

Лічений, -а, -е. 1) Считанный. Вовк і лічене хапає. Ном. № 11104. 2) Лѣченый. На ліченому коні не наїздишся. Ном. № 5249.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЛІ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до лічити 11. Вовк і лічені вівці бере (Номис, 1864, № 11104); [Педоря:] Не беріть, бо пироги лічені! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 497).

Не лічено кого, чого — про велику кількість кого-, чого-небудь. [Чабан:] А ти ж зсідки знаєш, що я сірома? А може, в мене лану не міряно, добра не лічено? (Степан Васильченко, III, 1960, 241).

2. У знач. прикм. Дуже малий кількісно. Як тікати? Зосталися лічені дні, коли не години [до розстрілу] (Юрій Яновський, II, 1954, 28); Роботи ще було багато, а часу — лічені хвилини (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 40).

Словник української мови у 20 томах

 ЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до лічи́ти¹ 

1. Вовк і лічені вівці бере (прислів'я); [Педоря:] Не беріть, бо пироги лічені! (І. Нечуй-Левицький); Аріант уже знав, як перелічити своїх досі ніким не лічених підданців (І. Білик).
2. Дуже малий кількісно. Роботи ще було багато, а часу – лічені хвилини (В. Кучер); За лічені секунди він уже стояв на порозі й гостинно запрошував до хати (Ю. Винничук); За лічені хвилини я проковтнув увесь сніданок, подумав був попросити добавки, але вирішив утриматись (О. Авраменко, В. Авраменко).

Ілюстрації