Невірник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:03, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. Невірниченько. Ой ти, невірнийневірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683.