Невірний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:03, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Невірний, -а, -е. 1) Недовѣрчивый. Ой ти, невірнийневірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683. 2) Невѣрный, не заслуживающій довѣрія, измѣнчивый. З невірною дружиною куди піду, то загину. Нп. 3) Невѣрующій. Невірний гірш жида або турка. Ном. № 2. 4) Невѣрный, не христіанинъ. 5) Плохой, дурной. 6) Худой, болѣзненный. Сухий, невірний, як шкелет. Котл. Ен. VI. 19. Ум. Невірне́нький. Перше було ходить у невірненькій свиточці, а тепер вже на йому жупан. ЗОЮР. І. 294.
