Скучати

Скуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. скучити, -чу, -чиш, гл. Скучать, соскучиться. Скучає, як собака за києм. Ном. № 5021. Ти б поїхав та й не барився, щоб я не скучила. Мет. 56.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Відчувати скуку; нудьгувати. Паничі скучати їй не давали: щодня, щовечора з нею бавились, то в карти грали, то пісеньок співали... (Марко Вовчок, I, 1955, 259); — Невже ви тут скучаєте, в цьому раю? — спитав Леонід Семенович (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 82); [Андрій:] Ти, я бачу, справжній друг! Не даєш скучати моїй жінці (Захар Мороз, П'єси, 1959, 38).

Ілюстрації