Орештувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 07:37, 2 грудня 2022; Aobaranenko.fpmv22 (обговорення • внесок)
Орештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = Арештувати.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АРЕШТОВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Брати кого-небудь під варту,позбавляти волі.
Року 1877 з Франком сталася пригода: його й цілу редакцію "Друга" арештовують (Коцюб., III, 1956, 32); У Карпа Нехольди двоє міліціонерів обідрали неган, а його самого арештували й відправили до повітового міста (Шияп, Баланда, 1957. 240).
Орфографічний словник
АРЕШТОВУВАТИ, дієслово недокананого виду
Словник синонімів української мови
АРЕШТОВУВАТИ - заарештовувати,забирати,брати,затримувати,задержувати,ловити,хапати
Ілюстрації
|
Медіа
Зовнішні посилання
[Категорія:Словник Грінченка ісучасність/підрозділ=Інститут філології]]
