Риґувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:03, 1 грудня 2022; Ospaniot.fpmv22 (обговорення • внесок)
Риґувати, -ґую, -єш, гл. Дурно писать. Ото риґує, такі карлючки, що й не розбереш. Канев. у.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РИҐУВАТИ, ую, уєш, недок., розм., рідко.
1. Метатися з ревом (про рогату худобу). Скотина риґує, як побачить свіжу кров (Словник Грінченка).
2. Погано писати. [Храпко:] Горе мені, що нема нівідки підмоги. Дунька — ще гірше від мене риґує — дряпа, як курка лапою (Панас Мирний, V, 1955, 121).
Риґувати -ую, -уєш, недок. , розм. , рідко. 1》 Метатися з ревом (про рогату худобу). 2》 Погано писати.
