Човенце

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Чове́нце, -ця, с. Ум. отъ човно.


Сучасні словники

ЧОВЕ́НЦЕ, я, сер. Зменш.-пестл. до човен. З тихим плескотом на берег Рине хвилечка перлиста; Править хтось малим човенцем, — В'ється стежечка злотиста (Леся Українка, I, 1951, 64); * У порівняннях. Місяць над полем Човенцем плава (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 278).

Жартома між двома очами-озерцями, мов човенце хистке, гойдалось сонце. Править хтось малим човенцем в'ється стежечка злотиста.



Ілюстрації

Chovence291122234.jpg Chovence2911222.jpg Chovence29112223.jpg Chovence291122.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання