Небувалий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:59, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Небувалий, -а, -е. 1) Небывалый. 2) Малоопытный, не знающій людей. Чуб. І. 270. Посилає козака молодого, небувалого. О. 1862. II. 96.