Умовляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:45, 13 листопада 2022; Aosniehir.fufkm22 (обговорення • внесок)
Умовляти, -ляю, -єш, сов. в. умовити, -влю, -виш, гл. Уговаривать, уговорить. Батько їх умовляв, мати їх умовляє ні! Рудч. Ск. ІІ. 78. Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. МВ. І. 29.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
