Нащадок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:57, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нащадок, -дку, м. 1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768. Песиголовець певно ціклопський нащадок. Ном. 4081. 2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі. К. МБ. X. 6.
