Користувач:Mshrechenko.pi21
Персональні дані
ПІБ
- Греченко Марія Сергіївна
Група
- ПОм-1-21-1.4з
Електронна пошта
- mshrechenko.pi21@kubg.edu.ua
Київська школа № 190
Директор школи: Мартинець Микола Андрійович
Заступник: Шакал Оксана Петрівна
Адреса школи: Україна, 02156, м. Київ, вул. Шолом-Алейхема, 16-А
Сайт: https://sh190.kiev.ua/
Контакти: +38 (044) 513-81-30
Для проведення аналізу освітньої політики з питань впровадження цифрових технологій мною було проведено інтерв'ю з директором школи - Мартинець Миколою Андрійовичем.
Посилання на запис: https://drive.google.com/file/d/1liIq1JS0OaElznJ-zQVJgKF7ZlJL9Mu5/view?usp=sharing
Тест інтерв'ю:
1. Які складові включає IT-інфраструктура закладу? Які функції виконують ці складові? - Якщо ми говоримо про школу, то таке поняття, як IT- інфраструктура є перебільшенням того чим і як ми займаємося. У нас комп’ютери, в теперішніх умовах, коли активним було і залишається дистанційне навчання, вони встановлені буквально в кожному кабінеті, і не лише в кабінетах інформатики й адміністрації, але й у кожного вчителя на робочому місці є свій комп’ютер або ноутбук. Яка-не-яка IT- інфраструктура присутня, але є це така голосна назва, адже ми не оборонне підприємство. Якщо казати про види техніки, яка у нас встановлена, це вчительський комп’ютер та учнівський, якщо ми говоримо про кабінет інформатики. Це комп’ютери адміністрації: директора, заступників, секретаря. І два комп’ютери в бухгалтерії, бо бухгалтерія у нас власна і всі процеси, які там відбуваються, ми в межах закладу робимо.
2. Чи впровадженні цифрові технології в роботу навчального закладу? - Навчальні платформи в нас всі хмарного типу, ми активно працюємо з Google Classroom, в нас є електронний журнал, який тільки в електронному вигляді. В молодшій та старшій школі у нас пілотний проект, де ми ведемо одночасно паперову та електронну версію журналів, для того, щоб потім, коли законодавство буде відповідно готовим, для таких мір - повністю перейти на електронну. Ну і для вчителів, для того, аби повністю робити резервні копії, ми використовуємо хмарне рішення від Microsoft. У нас Microsoft Office 365, підключена ліцензія для навчальних закладів, безкоштовна. І кожен вчитель має змогу зробити резервну копію своїх файлів обсягом в 1 терабайт хмарного сховища, тому навіть за умов, коли ми не працювали протягом місяця в школі, в потім працювали віддалено, ті вчителі, які вчасно потурбувалися про свої файли, отримали до них доступ, навіть якщо вони знаходилися поза межами області, або навіть країни.
3. Яке програмне забезпечення використовується для роботи в навчальному закладі? - Office 365 це чисто хмарне рішення, тобто все через браузер, або через додатки. А так, ми особливо спеціалізованих програм не використовуємо. Звичайний офіс, і до речі, не тільки від Microsoft. У нас є вчителі, які працюють з Libreoffice. Активно використовуємо Google Documents, особливо, зважаючи на те, що вони безкоштовні. А якщо учень робить якесь домашнє завдання, ми не можемо в нього вимагати, аби він використовував платне програмне забезпечення. Тому беремо безкоштовні альтернативи.
4. Чи існує сайт школи? - Так, і вже достатньо давно.
5. Які інші електронні ресурси використовуються для комунікації з учасниками освітнього процесу в навчальному закладі? - У нас є, по перше, журнал, в нас, в принципі, згідно норм Закону про освіту, вчитель не обмежений у формах застосування різних засобів, які він має. У школі немає конкретного акту, який там забороняє, або навпаки дозволяє користуватися тими чи іншими сервісами. Тобто це все, насправді, до вчителя. Єдине, на чому ми наполягаємо - це використання єдиної освітньої платформи, в даному випадку Classroom. Де викладаються домашні завдання і через Google Meets проводять онлайн уроки. Тому що, коли кожен поєднувався, учню доводилося мати на своїх пристроях одночасно і Zoom, і Skype, i Meets, i Webbeks, і відповідно - не всі телефони витримують такий «зоопарк» програм. Що стосується всього іншого, хмарні сервіси Всеосвіта, На Урок, різні іноземні варіанти по типу Wordla, дошок інтерактивних, ніяких обмежень немає. І більшість цих сервісів, все ж таки, хмарного типу. Ніякого окремого адміністрування централізованого,окрім Classroom, там звичайно ми самі все робимо, немає. Тому, якихось специфічних сервісів, які встановлені безпосередньо на комп’ютерах ми зараз не використовуємо, якщо чесно.
6. Чи існує єдине інформаційне середовище для співпраці педагогічних працівників? - В Classroom у нас є окремий клас, який називається Вчителі, в якому можна поширювати інформацію. За звичкою користуємося і Viber, хоч і намагаємося відійти від нього максимально далеко, але поки що вдається погано. І, звичайно, хмарні сервіси, ті що One Drive, якщо раніше таблички носилися на флешках, то зараз ми це побороли, і відповідно, кожен вчитель, може спокійно відкрити за посиланням, заповнити документ, і цей документ зберігається в хмарі. І тоді будь-хто з адміністраторів, з вчителів, має доступ до цього документу за потреби. Все це знаходиться всередині організації, можна зайти лише за корпоративною поштою - логіном, паролем. Таким чином, ми виконуємо вимоги Закону про захист особистих даних. І саме зручне, що цей файл нікуди не дівається і у тебе завжди остання версія. Будь-хто з вчителів може будь-коли відкрити список будь-якого класу, наприклад, чи ніхто з дітей у Classroom не пропав. Не треба мати ніяких паперових версій і не треба чіпати окремого класного керівника. Це реально пришвидшує вирішення проблем і полегшує роботу адміністраторів у тому числі.
7. Як Ви оцінюєте цифрові компетентності педагогічних працівників навчального закладу? - Різні, і до речі це зовсім не корелює з віком. Здавалося б, там молодий вчитель може мати менше компетентності, ніж вчитель з досвідом, котрому скоро на пенсію. А він все рівно володіє усіма технологіями. Чесно, є ті вчителі, які спокійно орієнтуються. Ти просто кажеш, а вони просто роблять, а є ті, для яких кожне нововведення - панічна атака буквально. Їх треба заспокоювати, навчати і т. п. Тобто дуже по різному. Немає у нас такого що всі погано, або всі добре.
8. Яким чином здійснюється забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників щодо цифрової компетентності? - Щодо Human. У нас були курси, що пройшли усі вчителі. Молодша школа вже давно з ним, а старша лише цього року відповідно, на курсах познайомилася з платформою. Якщо казати про Classroom, у нас є декілька інструкцій внутрішніх, для вчителів переважно і ж декілька інструкцій для учнів. Звичайно, особисте спілкування між вчителями, між собою і з вчителями інформатики, бо один зрозумів, а інший не зрозумів. Якщо у людини є бажання, вона завжди знайде можливість навчитися. Це стосується на тільки учнів, а й вчителів. Постійні консультації, інструктажі на педагогічних нарадах, але питання все одно виникають в колег час від часу, процес навчання і кваліфікації відбувається безперервно.
9. Яким чином здійснюються процес моніторингу та оцінювання процесу використання цифрових технологій в роботі навчального закладу? - Зворотний зв’язок - від батьків, від вчителів, від класних керівників, у тому числі це може бути варіант опитування, в тому самому Classroom, фактично він Onedrive повністю дублює. Так сталося, що з Classroom простіше було працювати на початкових стадіях, тому ми не стали розгортати систему Onedrive. Експериментально розгортали в одному класі, ще позаминулого року, але тоді вона не запрацювала, а Classroom запрацював більш-менш одразу. Ми на ньому залишились. Багато дітей, що приходять з інших шкіл з нею знайомі, але іноді доводиться пояснювати все з початку.
10. Чи присутні нормативно правові акти, що регламентують впровадження цифрових технологій? - У нас підпорядкування Законам України, які регулюють всі ці процеси, але там, насправді, не багато чого регулюється. В основному, це Закон про захист персональних даних. Чому так важливо, до є корпоративний обліковий запис, і не викладається у вільний доступ дані дітей, вчителів, списки, графіки, які нам потрібні, всередині організації, але ми не маємо права їх оприлюднювати. Вони не є публічними. Для того щоб ними користуватися і потрібна така корпоративна хмара. Відповідно через неї - тут ми вимоги виконуємо. Що стосується всіх інших, така комп’ютеризацією носить більш стихійний характер, більш нормативного або інструктивного, що стосується чогось одного, окрім інструкцій з охорони праці, у нас відповідно не присутньо такого.
11. Які перспективи розбудови ІТ-інфраструктури ви бачите, як керівник? - Ми планомірно вживаємо заходів щодо впровадження системи відеонагляду. Плануємо підключити її так, щоб керівники могли бачити що відбувається у школі, навіть знаходячись поза її територією. Зараз у нас всередині школи функціонує локальна мережа, всі комп’ютери якої між собою зв’язані і навіть при відсутності інтернету, нам бі хотілося мати можливість, мати локальну - не в хмарі, а саме тут, локальну базу наробок, якою вчителі з одного предмети могли б вільно обмінюватися і щоб це все залишалось, в тому числі, у межах закладу. Зважаючи на те, як часто зараз перебої з електрикою, інтернетом і так далі, ти приходиш до того, що локальне зберігання деяких файлів, плюс резервна копія у хмарі має сенс. Хоча раніше, здавалося, все є в інтернеті і ніяких проблем.
12. Який електронний ресурс ви б хотіли отримати від мене, як практиканта? - Інструкції для вчителів більш-менш у нас є, і для дітей це більше - ніяка паперова інструкція не допоможе. А ось щодо інструктажів батьків - ми хочемо відкрити сторінку на сайті школи, же будуть питання, які батьки задають і відповіді, які вони можуть отримати. (див. завдання 2) При тому, питання приблизно можна розпитати у класних керівників, у вчителів, які питання найчастіше виникають. Є деякі проблеми з нерозумінням як заходили на Classroom, як зі смартфонів виробництва Huawei, у яких немає Google сервісів. Виникає питання як побачити оцінки дитини, бо вчитель виставляє оцінки, паперовий журнал був недоступним, а після канікул керівнику видає батькам оцінки за першу чверть - велика кількість батьків дуже дивуються. Відповідно як зробити так, щоб вони не дивувалися, а стежили за прогрессом, у тому самому Classroom i Human, коли останній розгорнеться повноцінно. Зараз у зв’язку з цими відключеннями і перебоями з інтернетом, ми не можемо швидко цю систему змусити працювати. Бо вона зав’язана на багатьох людях одночасно, і поки всі роботу не зроблять, система не працює, а вимагати від людини, яка не може доїхати через тривогу, або не може зробити через відсутність світла або інтернету, щоб вона зробила все миттєво - теж вважаю не коректно.
Висновок: Таким чином, ми можемо зробити розгорнуті висновки про інфраструктуру школи і вичленити на основі них фактори для створення інфоргафіки.
Аналіз ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників, вчителів та вихователів закладу. Створення анкети. Проведення анкетування. Аналіз результатів анкетування
Нами було проведене анкетування, для дослідження якості реалізації цифрової політики в даному закладі освіти. В опитуванні взяло участь 38 осіб - весь педагогічний склад школи, вчителі як молодших, так і старших класів, класні керівники та заступники директора.
Досліджувалась думка вчителів різного досвіду роботи та диференційованих категорій (звань), переважаюча кількість були зайнятими у професії до п'яти років, але представлений також зворотний зв'язок і від педагогів зі стажем десять, п'ятнадцять та більше років.
Диференційованою виявилась вибірка і за досвідом роботи з різними віковими групами учнів - майже порівну представлені педагоги кожного з класів молодшої, середньої та старшої школи.
Більшість опитаних, тобто більше вісімдесяти відсотків респондентів, самооцінюють власний рівень володіння цифровими компетентностями, як рівень вище середнього та як дуже високий, що не відміняє меншості у вигляді кількох осіб, що зазначили власний рівень компетентності, як нижче середнього. Що, як можна підсумувати з інтерв'ю, не корелює з віковими особливостями педагогів, а є індивідуальною якістю. Тож підсумовуючи - педагогічний склад школи можна оцінити, в загальному, як більш ніж достатньо обізнаний у питаннях цифрової компетентності.
Стосовно електронних ресурсів, що використовуються у закладі освіти, ми бачино стійку тенденцію до централізації роботи, через використання конкретних служб, підсумовування роботи не на розрізнені ресурси, а залучення всіх учасників освітнього процесу на спільний ресурс. Найбільш розповсюдженим сервісом онлайн комунікації виявляється Google Meets, Classroom та додатковим мессенджером - Viber.
Повальна більшість респондентів відзначила, що, на їх думку, вони, наразі, користуються та залучають до власної педагогічної діяльності найсучасніші інструменти, пов'язані з інформаційно-комунікативними технологіями.
У конструкті використання електронних засобів для навчання, за оцінкою вчителів, домінують: електронні підручники (в інтерактивних та веб версіях), демонстраційні засоби (відеофільми, презентації тощо), навчальні платформи, засоби електронного контролю, програми реалізації ігрової форми навчання та електронні системи пошуку даних. Тобто, електронні засоби для навчання, використовують педагогами широко та різноформатно, починаючи від подання матеріалу учням, закінчуючи формами оцінки їх зворотного зв'язку та ведення обліку цих даних.
Позитивною також виявилась тенденція потягу більшості опитаних педагогів до покращення та саморозвитку навичок володіння цифровими технологіями в системі освіти.
З огляду на статистику відповідей вчителів на питання про нагальне забезпечення навчального процесу в електронному середовищі відповідними матеріалами, можемо відслідкувати сподіваний висновок - забезпечення знаходиться на достатньому, задовільному рівні.
Майже одноголосно був сформований висновок про недостатнє забезпечення електронного середовища навчання відповідними інструкціями користування та іншими роз'ясненнями, що чітко виражає потребу, котра і була озвучена в інтревю у запиті до практиканта директором школи, потребу у формуванні більш докладних та конкретних гайдів користування діджитал-сервісами.
Також, що до потенційного підвищення кваліфікації педагогів у питаннях інтернет-грамотності, очікувано бажаними виступають форми подання інформації у вигляді лекційних наглядних матеріалів, навчальних курсів та тренінгів, що, у майбутньому, дасть можливість засвоювати інформацію різними каналами сприйняття і більш ефективно її засвоювати.
Дещо розділилися думки викладачів, стосовно проблем з використанням електронних ресурсів, адже половина респондентів стикається з проблемами у роботі, а чверть з них не здатна вирішувати їх самостійно. Що й формує потребу у проведенні кваліфікаційних заходів розвитку компетентностей.
Вказані найпопулярніші проблеми при роботі з електронними ресурсами, демонструють два полярні напрямки проблем, про котрі вже було заявлено вище. Одна з них - не стійке інтернет з'єднання та дефекти роботи програм, що виникають від технічних збоїв. Такі проблеми, нажаль, для нашого сьогодення є актуальними і можуть вирішуватися лише залученням більшої кількості хмарних сервісів з можливістю офлайн доступу до даних. З іншої сторони, впливає широке коло проблем, котрі пов'язані з недостатньою обізнаністю викладачів у роботі з відповідним програмним забезпеченням, що, у свою чергу, вирішується створенням інструктажів та проведенням заходів з підвищення кваліфікації, та на відміну від першої проблемної тенденції, є легко вирішуваним запитом.
На якому рівні розвинуті ЦК-компетентності науково-педагогічних працівників?
Висновок:У загальному, підсумовуючи отримані дані за результатами опитування викладачів, ми можемо стверджувати - статистична більшість педагогів може та вміє користуватися цифровими технологіями, прагне поглиблювати свої знання та може самостійно вирішувати виникаючі у процесі роботи проблеми. Але гостро постає питання про нагальну необхідність створення інструкцій, лайфхаків та гайдів по користуванню електронними навчальними матеріалами та проведення заходів з поглиблення кваліфікації, у питаннях роботи зі шкільним програмним забезпеченням та навчальними інтернет-ресурсами.
Аналіз ІТ інфраструктури закладу (апаратне, програмне, інформаційне, навчально-наукове забезпечення)
Для аналізу ІТ інфраструктури закладу використано онлайн-інтелект карту в якій відображено детальний аналіз забепезпчення закладу.
На якому рівні розвинута ІТ-інфраструктура даної школи?
Висновок: З огляду на отриманий зворотній зв'язок, можна підтвердити, що IT-інфраструктура навчального закладу, а саме даної школи, достатньо розвинена. Вона йде в ногу з часом та використовує поправки на актуальну ситуацію в країні - враховуються і нюанси відсутності світла, доступності інтернет-ресурсів, потенційно відсутнього інтернет-зв'язку і т.п. Ресурсозабезпечення усіх учасників навчального процесу достатнє, як показано, для успішного функціонування закладу. На мою думку, процес діджиталізації школи був проведений успішно: тут представлена достатня компетентність у використанні актуальних сервісів вчителями, адміністрацією та учнями, і новаторське використання повноцінної хмарної системи обліку, що спрощує роботу спільну над одним питанням широкого кола спеціалістів, і намагання зробити дистанційну роботу більш комфортною, через використання єдиних для всіх сервісів, таких як Classroom та єдиний ресурс для онлайн-зустрічей Google Meets. Процес навчання і підвищення кваліфікації у питаннях IT-інфраструктури, в даному навчальному закладі, відбувається безперервно.
Підсумовуючи вищеописані запити, та з огляду на отриманий під час інтерв'ю зворотній зв'язок від директора закладу, нами була розроблена додаткова сторінка, котра розміщується на актуальному сайті навчального закладу.
Було створено додаткову сторінку на сайті школи "Електронне освітнє середовище"
У собі вона вміщує докладну інструкцію-роз'яснення з використання таких цифрових ресурсів, як Google Classroom та HUMAN Школа, адже у відповідності до обраної школою лінії - усі навчальні дистанційні процеси централізуються через них. Додатково описані проблемні питання при їх використанні та надані відповіді-інструкції до них. Сторінка сайту знаходиться у вільному доступі та задумувалась, як платформа для підвищення кваліфікації всіх, хто має справу з цими сервісами, а особливо для роз'яснення батькам учнів алгоритму роботи. Для знаходження даного електронного ресурсу, потрібно перейти на сайт школи, відповідно, і у розділі “сучасний заклад” знайти рубрику “електронне навчання”, перейти за поданим вище посиланням. Для наочності інформацію подано у вигляді карт знань - візуальних малюнків з покроковими інструкціями. Нами було обрано саме стратегію розроблення візуального матеріалу на базі формату інфографіки, спираючись на побажання вчителів та отриманий ними зворотній зв'язок від батьків, на котрий й орієнтувався ресурс, отримувати додаткові розяснюючі матеріали, котрі будуть одночасно й просто зрозумілими, і заключатися у форму інструкції, котра буде доступна і в офлайн формі, зберігаючись на носіях батьків учнів. За допомогою створеного нами е-ресурсу, батьки, котрі відчувають недостатній рівень компетентності, для вільного користування Google Classroom та HUMAN Школа, зможуть просто долучитися до спільного процесу дистанційного навчання їх дітей. А конкретно - зрозуміють як підєднатись до уроку у Classroom у ролі слухача вчителя, та зможуть зареєструватися у HUMAN, фактично підключаючись до облікового запису своєї дитини з усіма подальшими відкритими можливостями (паралельно переглядати навчальний курс, моніторити відвідування та систему оцінювання, вести пряму комунікацію з викладачами, брати участь в опитуваннях від адміністративних працівників закладу та найголовніше - одразу дізнаватися актуальні новини й мати доступ до навчальних матеріалів офлайн).
Інструкція підключення до Google Classroom для батьків;
Інструкція з реєстрації в HUMAN Школа для батьків;
З огляду на запит від адміністрації навчального закладу, отриманий під час проведення інтерв'ю, та підсумовуючи результати, котрі є статистично вагомими, з анкетування педагогічного персоналу, було вирішено створити ММ-презентацію, у формі візуалізованих інструкцій-роз'яснень для співробітників навчального закладу. У нашому доробку представлені конкретні наочні кроки роботи та використання програм Google Classroom та HUMAN Школа, як найбільш актуальних сервісів, що використовуються у даній школі, та, відповідно, формують нагальну потребу у додаткових поясненнях специфіки їх використання. Нами було докладно розписано переваги використання сервісів Google Classroom та HUMAN, надані головні відомості про них, розписані алгоритми реєстрації та підключення для кожного з них, нюанси підключення свого облікового запису через входження до відповідної моделі - як учитель, викладач. Для HUMAN Школи розтлумачено можливості використання електронних документів, проведення, за його допомогою, дистанційного навчання, створення конфіденційної системи комунікації учень-вчитель-батьки-адміністратор та описано деталі підсумовування отриманих даних, як роботи з системою оцінювання та підбиттям статистики, так і з даними, котрі стосуються самих учнів - обліку їх відвідування та ведення документації по переселеним учням. Аби спростити процес переходу за посиланнями, було сформовано кілька відповідних кюар кодів. Ми описали покрокові інструкції для реєстрації на ресурсі, під'єднання до закладу, алгоритму обробки запитів від батьків, роботи з цифровими документами та внесення у них правок та деталі створення уроків. Для Google Classroom описаний алгоритм долучення до сервісу, можливості його використання, нюанси створення класу та ведення уроку, через ПК та мобільні версії додатку і надані пояснення з теми додавання матеріалів на платформу, проведення якісного контролю за вивченням матеріалу та описані кілька додаткових проблемних питань. Дана презентація була поширена серед працівників закладу та представлена на загал під час виступу практиканта на вченій раді, котра була проведена у форматі спільної онлайн-конференції, із залученням вчителів та адміністративних співробітників навчального закладу.
Переглянути презентацію для викладачів, можна за посиланням
Швидке вдосконалення та поширення інтернет-технологій зараз є одним з тих ключових трендів, що помітно впливає на глобальний розвиток освіти і багатьох інших сфер людського життя. В умовах випереджаючого технічного прогресу і чергового спаду світової економіки технологія, як наприклад хмарні сервіси, дозволяє закладам відмовитись від значних витрат на власну ІТ-інфраструктуру на користь отримання всіх необхідних ІТ-ресурсів онлайн, розглядається як перспективний та рентабельний модернізаційний вибір, оптимальна інвестиція в майбутнє. Звертаючись до досвіду інших українських шкіл, статистика свідчить про щорічне, особливо в цьому, такому богатому на виклики, році, подвоєння обсягу інформації навчального характеру, така ж динаміка характерна і для даних організаційно-адміністративної властивості (відомості про переміщених учнів, інформаційне забезпечення логістичних процесів, і ін.). Проблеми упровадження новітніх сервісів та хмарних технологій, належать до першочергових, у сфері інформатизації сучасної школи, з огляду на виклики, котрі підкидає нам сьогодення. Хмарні технології вже зараз є одним із суттєвих чинників міжнародного розвитку, вплив якого найближчими роками багатократно зросте. Ми живемо в умовах, коли навчання потребує реструктуризації та інноваційного ситуативного підходу. При відсутності стабільного постачання електрики, без доступу до мобільного звязку та виходу в інтернет, у час, коли багато учнів є тимчасово та вимушено переміщеними і не завжди мають можливість знаходитися у процесі навчання у офлайн режимі, як ніколи різко постає потреба розширення та модернізації сфери ІТ-інфраструктури навчального закладу. Інформаційне середовище школи розглядається нами, з одного боку, як засіб забезпечення освітнього процесу та підвищення його якості, з іншого - як засіб підтримки управління навчальним закладом. Це все забезпечує функціонування системи електронного документообігу, корпоративного файлообмінника, масштабів оцифровки книжкового фонду бібліотеки, формування медіатеки відеоматеріалів навчальних занять і т.п. Природним виходом в даному випадку є створення сховища даних, що об'єднує всі численні бази в єдину систему. Оскільки сховище початку орієнтоване на забезпечення різноманітних процесів та аналізу інформації, гарантуючи цілісність, несуперечність і підтримку хронології даних, а також високу швидкість виконання аналітичних запитів, то це висуває підвищені вимоги до ІТ-інфраструктури. Основними завданнями розвитку ІТ-інфраструктури сучасного навчального закладу виступають: створення централізованої комп'ютерної мережі; створення прогресивних комп'ютерних класів; організація системи централізованого адміністрування; упровадження сучасних хмарних технологій і технологій віртуалізації; розвиток надання корпоративних послуг навчального та адміністративно-управлінського характеру в електронному вигляді; групування та уніфікація сервісів ІТ-інфраструктури, чітка координація їх роботи. Що, у власній сукупності, буде сприяти впровадженню в освітню практику принципів корпоративного управління, що інтегрують освіту та науку, і в кінцевому підсумку забезпечують якісне формування електронного освітнього простору на рівні країни, з можливістю його інтеграції в систему світової освіти.
Що ж стосується виокремлених нами методичних рекомендацій, котрі можна екстраполювати і на широку вибірку шкіл, хоч вони і базувалися здебільшого на даному навчальному закладі, можна сформулювати наступні рекомендації по модернізації ІТ-інфраструктури шкільного простору:
Звернення уваги до технічного забезпечення, а саме, при умові достатнього рівня комп'ютеризації закладу, надання можливості цій техніці працювати і в екстрених умовах. Ми рекомендуємо подбати про додаткові ресурси та елементи живлення техніки закладу. До цього ж пункту можна віднести і рекомендацію до реноваї сфери забезпечення стабільного інтернет з'єднання та зв'язку в цілому, через співпрацю з компаніями, надавачами послуг.
Такі актуальні проблеми, як описані вище, можуть вирішуватися також залученням більшої кількості хмарних сервісів з можливістю офлайн доступу до даних, у процес діджиталізації навчання.
З огляду на широке коло проблем, котрі пов'язані з недостатньою обізнаністю викладачів у роботі з певними сервісами та програмним забезпеченням, можна порекомендувати алгоритмів створення інструктажів, їх упровадження та проведенням заходів з підвищення кваліфікації, що є легко вирішуваним запитом. Персоналу шкіл потрібні спрощені, покрокові інструкції з візуальним матеріалом, котрі будуть подаватися у формі живої взаємодії з людьми, припустимо у формі тренінгів чи інтерактивних лекцій.
На нашу думку, здається також конструктивним запровадження системи регулярного підвищення кваліфікації усього персоналу школи - від педагогічних до адміністративних працівників у питаннях технічної грамотності. Як показала статистика опитувань, все ще залишаються вчителі, не готові до співпраці з базовою технікою, для яких навіть відправити емейл є викликом. А в умовах, коли майже кожного дня з'являється нова платформа для навчання дітей, котру у тестовому режимі можуть запровадити саме у класі таких педагогів, це постає особливо важливим.
Суттєво модернізувати ІТ-інфраструктуру школи допоможе також залучення додаткових спеціалістів, чиєю функцією буде суто тех підтримка та вирішення проблемних питань викладачів - від проблем увімкнення техніки, до надання допомоги з роботою програм у дистанційному форматі. Адже, як нам здається, ці функції не є централізованими (що безумовно підійме їх ефективність), а розповсюджуються на широке коло дотичних працівників, котрі можуть не мати достатньої компетенції. Таку роботу виконують шкільні адміністратори, вчителі інформатики, педагоги, котрі взяли на себе функції адміністративних посад, але це майже ніколи не конкретна підготовлена людина.
Необхідна також стандартизація вимог до електронних освітніх ресурсів. Для забезпечення якості електронних освітніх ресурсів потрібне розроблення й упровадження на державному рівні процедур їх стандартизації та сертифікації, створення відповідних національних стандартів, їх гармонізація з міжнародними.
В останню чергу, варто згадати про тенденцію, котра довела на практиці свою ефективність - централізація робочого простору у кілька програм для навчання, функціонал котрих не пересікається, спрощує процес взаємодії вчителя та учня. Не варто розсіювати увагу, до прикладу, на використання педагогами такого арсеналу програм для онлайн відео зустрічей як Zoom, Skype, Google Meets та інші, а сконцентрувати свою увагу на одну из них, розробити інструкції до її виконання та провести демонстрації з її експлуатації як вчителям, так і учням. І ця рекомендація стосується тотальної уніфікації - заклад освіти має обрати для себе одну платформу і розробляти її використання, а не витрачати час та інші ресурси, просто на переключення між диференційованим спектром схожих платформ.
Висновки
Упровадження подібного алгоритму реновацій дасть можливість IT-інфраструктурі навчального закладу, і не тільки даної школи, йти в ногу з часом, роблячи поправки на актуальну ситуацію в країні (враховуються і нюанси відсутності світла, доступності інтернет-ресурсів, потенційно відсутнього інтернет-зв'язку і т.п.) та бути від цього не менш ефективною. Тобто, при залученні таких рекомендацій в систему загальної середньої освіти, це дозволить забезпечити консолідацію електронних освітніх ресурсів у єдиному електронному сховищі, сформувати мобільність учасників навчального процесу, підтримку дистанційного, змішаного та інших інноваційних форм і технологій навчання, а освітня установа отримає можливість використовувати сучасну, постійно поновлювану ІТ-інфраструктуру, програмні засоби й сервіси.
