Нахвалка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:49, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Нахвалка, -ки, ж. Угроза. Перед нею Грицько з його нахвалками. Мир. Пов. І. 142. Почув я, що на неї нахвалки бить би то її. Екатер. у.