Натроюдити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:46, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Натрою́дити, -джу, -диш, гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. См. Натруюдити.