Наторочити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:45, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Наторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Надергать (нитокъ). Натороч ниток з панчохи. 2) Наболтать пустяковъ. Це вам снилось, а ви й панові наторочили. К.