Насукати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:42, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Насука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. Чуб. V. 529. 2) — бубликів. Надѣлать баранокъ. Новомоск. у. (Залюбовск ).