Наструнчувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:41, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Наструнчувати, -чую, -єш, сов. в. наструнчити, -чу, -чиш, гл. = Настренчувати, настренчити. Наструнчити їх, щоб уже в один голос співали. Мир. ХРВ. 278.