Настренчувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:41, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Настренчувати, -чую, -єш, сов. в. настренчити, -чу -чиш, гл. Настраивать, настроить, возбуждать, возбудить. Проклята Параска настренчила всіх дітей проти мене. Левиц. ПЙО. І. 381. Так настренчила її против чоловіка, що вона його зненавиділа. См. Наструнчити и настрючити.