Настинати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:39, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Настина́ти, -на́ю, -єш, гл. Срубить много, убить многихъ рѣжущимъ орудіемъ. Повен двір і сад їх настинато та навішано горопах. К. ЦН. 274.