Насміх
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:40, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Насміх, -ха, м. Насмѣшникъ. Женише мій, насміше мій, на сміх мене любиш. Грин. III. 72. См. Насмішок.