Наряд
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:34, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Чуб. V. 720. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. Грин. III. 207. 2) Сбруя. Ой у саді, соді, садівинограді, стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98. Ум. Нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, не дасть тобі нарядоньку поносити. МУЕ. III. 131.
