Вольницька Аліна Володимирівна
Зміст
Персональні дані
ПІБ
Вольницька Аліна Володимирівна
Група
Електронна пошта
avvolnytska.ij20@kubg.edu.ua volnytska8@ukr.net
Соціальні мережі, блоги
Навчальна діяльність
Навчання на MOOC
Навчання на масових відкритих онлайн курсах)
Навчальна практика
МІСТО «БЕЗ» ВІЙНИ
Місто «без» війни. Те, що мене зараз хвилює, дратує і не відпускає. Моє містечко Борзна в Чернігівській області. Територія і люди, які менше постраждали від війни. Як вони себе поводять та що їх турбує. Ще не будучи вдома, я слідкувала за подіями в моєму краї, слухала розповіді рідних про тамтешню ситуації. Історії були однаковими: «Що ці люди творять?! Б’ються в чергах до банкоматів, магазинів, ніби вбити готові за ту третю пачку гречки, сердяться через комендантську годину, а ще претензії до приватних підприємців, чому ж вони не привозять тих чи інших товарів» тощо. Коли 10 березня я все ж змогла повернутися додому, то була дуже здивована. Неприємно здивована. Такий контраст з Києвом! В цьому місті нема війни. Люди не розуміють, що це, бо їх вона не торкнулося, але ж вони й не хочуть цього зрозуміти. Міські мешканці критикують все і всіх. Це почуття об’єднаності, яке я відчувала в Києві, зникло. На зміну прийшло почуття байдужості. Якось я зустріла свого однокласника та ще кілька знайомих, з якими ми затіяли гарячу дискусію. Два парубки видали мені те, що й досі на голову не налазить: «Ну ось дивись, на нас война вплинула позитивно, бо у нас дєньгі появились», а далі сміх. Це говорить тутешня молодь! Повертаючись до теми «місто «без» війни». Добре, що не всі міста, смт та села України постраждали. Я щиро радію, що моя Борзна вціліла. Та поки хтось бореться з провиною вцілілого постійно допомагаючи, решта – «война вплинула позитивно», б’ється за крупу, жаліється на голосну сирену, яка тут і так рідкість. Мені страшенно болить, що в момент, коли треба об’єднатися і бути свідомими, деякі українці так ганебно себе поводять і ще ганебніше висловлюються. Та завершити я хочу позитивно. Я знаю, що в моєму містечку, як і в інших поселеннях України живуть гідні люди. Слід лише цю гідність частіше демонструвати.
