Безецний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:24, 6 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. Брацл. у. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать. Шевч. («Україна», 1907, II. 145).
