Покуття
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:59, 7 червня 2022; Tstrynos.if21 (обговорення • внесок)
Покуття, покутя, -тя, с. 1) Красный уголъ. Рудч. Ск. II. 27. Закопав під покуттям. Мнж. 59. Посажу батька та на покутті. Чуб. V. 699. Узвар на базар, а кутя на покутє. Ном. № 343. 2) Покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы. Kolb. I. 3, 17, 339.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Великий тлумачний словник сучасної мови
Покуття
- 1. В українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього
Словник української мови в 11 томах
Словник української мови у 20 томах
Ілюстрації
|
|
|
|
