Бездушний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:23, 6 червня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бездушний, -а, -е. Неодушевленный, бездыханный, безжизненный. Чуб. II. 245. Я ж мов дерево бездушне, мов глухий не чую. К. Псал. 93. І Ремула по лобу хвись! Хвастун бездушний повалився. Котл. Ен.