Наплодити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:19, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Наплодити, -джу, -диш, гл. Наплодить, народить, размножить. Нігде мені гнізда звити, нігде мені діток наплодити. Мет. 211. Багацько хлопців там наплодить. Котл. Ен.