Лая
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:42, 2 грудня 2021; A.mykhailiuk (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Лая, лаї, ж. Стая собакъ. Куди панська лая, туди й сучка моя. Ном. № 1316. Лая — песє весілє. Шух. І. 212. (Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 348.) Стая(свора) собак, а іноді вовків та лисиць.
Ілюстрації
|
|
|
|
