Накриво

Накриво, нар. 1) Въ сторону, вкривь. Накриво цілиш. ЗОЮР. І. 317. 2) Говорити накриво. Противорѣчить. І не говори накриво, вона зараз на цабе. Ном. № 2675.

Сучасні словники

НАКРИВО — НАКРИВО, нареч. (прост. редк.). Вкривь, набок (употр. в соединении со словом бок или без него). Зеркало висит накриво бок.

Накриво — присл., розм. 1) Нерівно, криво. 2) перен. Всупереч кому , чому небудь, проти когось, чогось; наперекір

Накриво — нар. наведено, полегато, легнало, изкривено, кривнато, встрани, настрани, косо, на калъч нар. наопаки нар. зле, лошо, неправилно, криво, неблагоприятно

Ілюстрації