Озирнути

Озирнути, -ся. См. Озирати, -ся.

Сучасні словники

Те саме, що оглядатися 1—3. Знехотя озираєшся навкруги, чи не літають кругом тебе якісь інші істоти, чи не виглядають з-за кущів чиїсь очі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 53); Підійшовши до найгустішого куща лози, хлопці стали й озирнулися кругом (Степан Васильченко, I, 1959, 153); Грек часто озирався назад і з тривогою поглядав на море (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 391); Хлопець озирається до своєї супутниці (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 227); Йдучи, шинкарка озирнулася на Якова (Марко Вовчок, I, 1955, 244); Уже минув і ворота, коли позад себе почув срібний сміх. Озирнувся — ніде нікого

Ілюстрації