Намонятися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:09, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Намо́нятися, -няюся, -єшся, гл. 1) Натрудиться, устать. Так за день намонялась, що крий, Боже! аж кісточки всі болять. О. 1861. XI. Кух. 26. Я оце так за ранок намонявсь, тілько хотів супочити. 2) Напиться пьянымъ, налимониться. Намонявся так, що ні татка, ні матки, нічого не тямле. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
