Наменутися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:05, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Намену́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Начать говорить, открыть ротъ, заикнуться. Мені слова промовить не вільно при батьку: тілько наменусь усі моргають, що треба мені за язик вкуситися. МВ. II. 86.
