Шпеньок

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:17, 29 листопада 2021; O.bylan (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Шпеньо́к, -нька, м. = Шпеник. См. Кужілка.

Ілюстрації

Слово "Шпеньок" з словника
Стержень у пряжці
Невеликий шип

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. ШПЕНЬО́К, нька, чол. - Те саме, що шпеник. 

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 518.

2. ШПЕ́НИК (ШПЕНЬОК), а, чол. - Невеликий шип, стержень або тільки його кінець. 

Зовні на дзвіниці був ще сонячний годинник. У ясний день тінь від шпеника ходила по колу й.. показувала години (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 146);

Кожна ягода була, як шапочка, одягнена на білий шпеник (Олесь Донченко, V, 1957, 88);

Антон нахилив голову і мідним шпеником колупався в люльці (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 106);

3. ШПЕ́НИК (ШПЕНЬОК), а, чол. - Стержень у пряжці, який при застібанні входить в отвори ременя, пояса.

Переклад слова

Походить від польского Spionek

Переклад на англійську: Peg

Переклад на німецьку: Schpenek

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний шпеньо́к шпеньки́
родовий шпенька́ шпенькі́в
давальний шпеньку́, шпенько́ві шпенька́м
знахідний шпеньо́к шпеньки́
орудний шпенько́м шпенька́ми
місцевий на/у шпеньку́, шпенько́ві на/у шпенька́х
кличний шпеньку́* шпеньки́*

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 518.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 518.

СловникЮа