Дарування

Дарува́ння, -ня, с. Даріння.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ДАРУВА́ННЯ

1. Дія за значенням дарувати 1. Церква збільшувала своє землеволодіння завдяки даруванням князів і бояр (Історія УРСР, I, 1953, 63); З гнівом розповідає Степан про подорож Катерини II по Україні, про дарування запорізьких земель її фаворитам, позашлюбним дітям, про остаточне закріпачення селян Лівобережної України (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 192).

2. розм. Те саме, що обдаровання. Часто буває, що п'єса.. дає можливість акторам виявити свої дарування (Тобілевич, Життя Саксаганського, 1957, 71); Купрін, зрозуміло, здавав собі справу в тому, які відмінні за своїм характером дарування Діккенса і Кіплінга (Шамота, Талант і народ, 1958, 16).