Зжувати

Зжувати, зжую́, -єш, гл. Зжувати.. Сим. 99.

Сучасні словники

ЗЖУВАТИ, жую, жуєш, недок., перех. 1. Роздрібнювати, розминати їжу в роті. Саїд узяв скибку чорного, як земля, хліба, вкусив один невеличкий кусінь, жував, жував і не міг проковтнути (Н.-Лев., IV, 1956, 20); Біля жолобів стояли червоної масті корови, порозвішували вуха і зосереджено жували січений буряк (Чорн., Потік.., 1956, 200);//Стискати що-небудь у зубах, натискати на щось зубами. Юрко від нетерпіння гриз і жував цигарку (Коз., Вибр., 1947, 43); Гармоніст жує папіроску І підморгує хитро мені (Мал., Звенигора, 1959, 139); * Образно. Дніпр жував лугів зелену лапу, Лащивсь до Чернечої гори (Нех., Під.. зорею, 1950, 133).

Жува́ння забезпечує подрібнення їжі й змішування її із слиною. Крім того, воно сприяє оцінці смакових якостей їжі, збуджує слиновиділення та секрецію шлункового соку. Акт жування є рефлекторним. Нервово-м'язовий механізм жування зводиться до наступного: при змиканні щелеп у людини діють м'язи temporalis, masseter і pterygoideus internus; рух щелеп вперед виробляється м'язом pterygoideo externo. Назад відводять щелепи м'язи biventer mandibulae, a розмикання щелеп обумовлюється скороченням biventer і geniohyoideus. Бічний рух щелепи залежить від того, що то на одній, то на іншій стороні поперемінно вступають в дію м'язи, рушійні нижню щелепу вперед. Трійчастий нерв, a саме третя його гілка нижньощелепний нерв, іннервує більшу частину м'язів, що беруть участь в жуванні; м'язи язика іннервуються під'язиковим нервом, а nerv. facialis управляє заднім черевцем м'язи digastrici. Чутливість порожнини рота, зубів і мови, яка відіграє таку велику роль при акті жування, залежить від гілок трійчастого нерва. Жування може відбуватися і без свідомості, чисто автоматично, але в той же час всі форми жувальних рухів цілком підпорядковані волі. Жування звичайно супроводжується співчутливим відділенням слини, завдяки роздратуванню при цьому слизової оболонки рота. При і цьому наводиться в гру нервовий механізм слиновиділення.