Побігайка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:49, 27 листопада 2021; Rvhorbovyi.fpmv21 (обговорення • внесок)
Побігайка, -ки, ж. Вѣчно бѣгающая изъ дому. Мабуть уже кудись майнула побігайка. Мир. ХРВ. 114. Дитина, яка довго не затримується на одному місці; непосида.