Очеретина

Очеретина ім, ж. Стебло очерету. В темряві никне ріка, Чуть лиш, як плеще, як стогне над нею Очеретина суха та гнучка (Дн. Чайка, Тв., 1960, 254); 

Пустотливий білявий хлопчисько.. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (Тулуб, В степу.., 1964, 53); У порівн. Перед нею стояв молодий панич, високий, як очеретина, тонкий, як дошка (Н.-Лев., II, 1956, 57).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Див. також

Відмінювання Називний- очеретина; Родовий- очеретини ; Давальний-очеретині ; Знахідний-очеретину ; Орудний - очеретиною; Місцевий-на/у очеретині; Кличний - очеретино;

МИКОЛА РУДЕНКО ОЧЕРЕТИНА Чи колюча табірна дротина Вітрові встромляє шпичака, А чи дуденить очеретина — Не збагну лиш: звідки і яка?

Може, з неіснуючої хати — Та, що вже зотліла у землі; Та, яку в болоті зжала мати, Коли ми були іще малі.

Чи, можливо, на далекій Віті, Де витає в споминах душа. Мій онук у росяному світі Дудочку майструє з комиша…

Плач у серці, плач, очеретино, Понад мукою тюремних літ — Дай забути про лиху дротину. Що від мене краде білий світ.

І коли у ніч холодну, сіру, Здавлять груди передсмертні сни — Розбуди в мені пригаслу віру, Материнський голос поверни.

1.Х.80