Очеретина

Очеретина, -ни, ж. Стебель камыша. Бігли три дівчини, вирвали три очеретини. Чуб. І. 127. Щоб тебе очеретиною зміряли! Пожеланіе смерти (отъ обычая мѣрять мертвеца камышиною). Мил. 168. Ум. Очеретинка, очерети́ночка. Прямесенька як очеретиночка. О. 1862. IV. 71.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ім, ж. Стебло очерету. В темряві никне ріка, Чуть лиш, як плеще, як стогне над нею Очеретина суха та гнучка (Дн. Чайка, Тв., 1960, 254); Пустотливий білявий хлопчисько.. підібрався до лежачого верблюда і почав лоскотати йому ніздрі очеретиною (Тулуб, В степу.., 1964, 53); * У порівн. Перед нею стояв молодий панич, високий, як очеретина, тонкий, як дошка (Н.-Лев., II, 1956, 57).

Ілюстрації

Див. також

Відмінювання Називний- очеретина; Родовий- очеретини ; Давальний-очеретині ; Знахідний-очеретину ; Орудний - очеретиною; Місцевий-на/у очеретині; Кличний - очеретино;

МИКОЛА РУДЕНКО ОЧЕРЕТИНА Чи колюча табірна дротина Вітрові встромляє шпичака, А чи дуденить очеретина — Не збагну лиш: звідки і яка?

Може, з неіснуючої хати — Та, що вже зотліла у землі; Та, яку в болоті зжала мати, Коли ми були іще малі.

Чи, можливо, на далекій Віті, Де витає в споминах душа. Мій онук у росяному світі Дудочку майструє з комиша…

Плач у серці, плач, очеретино, Понад мукою тюремних літ — Дай забути про лиху дротину. Що від мене краде білий світ.

І коли у ніч холодну, сіру, Здавлять груди передсмертні сни — Розбуди в мені пригаслу віру, Материнський голос поверни.

1.Х.80