Частування

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:17, 25 листопада 2021; Tyyuriichuk.pi18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Частува́ння, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.

Сучасні словники

 Тлумачення слова у сучасних словниках
   Частування - означає пригощати когось смаколиками, стравами та напоями.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
     Дія за значенням частувати 
     Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48);
   Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123); 
   Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9).
    Страва та напої, якими пригощають кого-небудь. 
     Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.«полендвиця»(Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8)
  За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Василь Кучер, Голод, 1961, 378); 
  Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402).

Ілюстрації

Частування.jpeg).




Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)