Частування
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:51, 25 листопада 2021; Tyyuriichuk.pi18 (обговорення • внесок)
Частува́ння, -ня, с. Потчиваніе, угощеніе. Яке частування, таке дякування. Ном. № 7121.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
Частування - означає пригощати когось смаколиками, стравами та напоями.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Дія за значенням частувати Молодиці зварили вечерю. Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 48); Щастя наше — дружні учти, Товариське частування... (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 123); Полтавське громадянство влаштувало триденне частування (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 9).
Страва та напої, якими пригощають кого-небудь. Частування було сите, але не вишукане. Гаряче молоко, масний вершковий сир із кмином, суха.. «полендвиця» (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 8); За столиком, що був складений з ящиків, сиділи югослави й румуни, розклавши на простеленій газеті частування (Василь Кучер, Голод, 1961, 378); Марія поралася на кухоньці, чистила картоплю, готувала частування (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402).