Угукати

Угукати, -каю, -єш, гл. Говорить: угу.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

УГУКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Погоджуючись із співрозмовником чи потверджуючи його слова, говорити часто «угу». Новий знайомий розповідає мені про Херсон, а я слухаю та угукаю собі, щоб не мовчати, а розмову сяк-так підтримувати (Остап Вишня, II, 1956, 401).

2. Видавати звуки, схожі на «угу» (про птахів). [Мотря:] А оту ніч так сова те й зна — літа коло хати та все угука. [Катерина:] Щось воно та є! Мотря, далебі, се недаром! (Микола Костомаров, I, 1967, 194).

Ілюстрації