Пушечка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:03, 25 листопада 2021; O.pistrakevych (обговорення • внесок)
Пушечка, -ки, ж. Ум. отъ пушка.
Сучасні словники
ПУШЕЧКА, ж. Пестл. до пушка. - Те саме, що гармата. Дванадцять пар пушок вперед себе одіслав [Хмельницький], А ще сам з города Чигрина рушав (Українські народні думи.., 1955, 120); Забув [Василь] увесь світ; хоч би йому тут з пушок палити, хоч би хто його не кликав, нічим би не вважив (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 46); Скорботні дні пішли в віки, Але лишилися навіки Людської витвори руки: Цар-пушка і Іван Великий (Максим Рильський, III, 1961, 227); // ірон. Про рушницю. Зарядив [Уралов], прилаштував свою катеринівку [рушницю] до велосипеда і покотив на озера в степ. Зустрічні хлопці-казахи сміялися: всіх гусей твоя пушка переб'є!.. (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 307)
Ілюстрації