Серм’яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачімолодці в улани пійшли, а мужикисерм’яжники та й не схотіли. Чуб. V. 955.
Тлумачення слова у сучасних словниках Той, хто носить серм'ягу; бідняк.