Безстрашний

Безстрашний, а. Безстрашный. Такий безстрашний, то стілко вже він не воював, ніколи страху не знав. Мнж. 60.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕЗСТРА́ШНИЙ - той, що не знає, не почуває страху; відважний, хоробрий. Вживання у літературі:

• Підпара знов ходить, стереже клуні, суворий, безстрашний, готовий оборонити своє не рушницею тільки, а й зубами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 68);
• Безсонні й безстрашні, кидаються робітники-арсенальці в контратаки (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 26);

Синонімічний словник української мови

БЕЗСТРА́ШНИЙ - той, що не боїться небезпеки. Вживання у літературі:

• Сувора боротьба, і нечуване народне лихо, і народна кров, що повеліла йому виконання суворих своїх історичних присудів, поклали на ньому жорстоку свою печать Це був воїн, безстрашний месник, подібний до прадідів своїх, ім’я яких він носив. (О.П.Довженко)
• Горлатий, безжурний, безстрашний Чернуха.(І.П.Багряний).

Синоніми

СМІ́ЛИ́ВИЙ, СМІ́ЛИЙ, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ, МУ́ЖНІЙ, БЕЗСТРА́ШНИЙ, НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ, ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ, ЗУХВА́ЛИЙ, ОРЛИ́НИЙ, ДЕРЗНОВЕ́ННИЙ, ДЕРЗКИ́Й, ВІДЧА́ЙНИЙ

Ілюстрації

• 
• 
• 

Джерела

1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2. Всесвітній словник української мови