Безправний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:13, 24 листопада 2021; O.pistrakevych (обговорення • внесок)
Безправний, -а, -е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
БЕЗПРА́ВНИЙ, - той, що не має ніяких прав. Вживання у літературі:
- Наш закон вперше в історії викреслив усе те, що робило жінок безправними (Ленін, 28, 1951, 157);
- Неначе з усього світу зійшлися такі ж, як і він сам, гнані й безправні в минулому, а тепер готові все перенести ради іншого життя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 705);
Синонімічний словник української мови
БЕЗПРА́ВНИЙ - позбавлений прав, можливості вільно жити.
Синоніми
ГНО́БЛЕНИЙ, БЕЗПРА́ВНИЙ, ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, ПРИДА́ВЛЕНИЙ
Ілюстрації