Безправний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:13, 24 листопада 2021; O.pistrakevych (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Безправний, -а, -е. Беззаконный. Ном. № 8283.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

БЕЗПРА́ВНИЙ, - той, що не має ніяких прав. Вживання у літературі:

  • Наш закон вперше в історії викреслив усе те, що робило жінок безправними (Ленін, 28, 1951, 157);
  • Неначе з усього світу зійшлися такі ж, як і він сам, гнані й безправні в минулому, а тепер готові все перенести ради іншого життя (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 705);

Синонімічний словник української мови

БЕЗПРА́ВНИЙ - позбавлений прав, можливості вільно жити.

Синоніми

ГНО́БЛЕНИЙ, БЕЗПРА́ВНИЙ, ПРИГНІ́ЧЕНИЙ, ПРИДА́ВЛЕНИЙ

Ілюстрації


Джерела

  1. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
  2. Всесвітній словник української мови