Зробок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:44, 24 листопада 2021; I.tkachenko (обговорення • внесок)
Зро́бок, -бка, м. Истощенный работою, негодный уже къ работѣ человѣкъ. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
- Зро́бок. Спрацьована, виснажена працею людина.
- Поміж старшим поколінєм, справдішними зробками, а молодшими се ще є провалина, котру один чоловік старає ся вирівнати, але десять про се не дбає, даючи навіть молодшим відчувати їх недозрілість і недосьвідність, замість, щоб їх навчити і богато похибок простити (Б., 1895, 48, 1) // порівн. пол. zroby, мн. -старі виробітки, випрацьований простір.
Великий тлумачний словник сучасної української мови
- Зро́бок -бка, ч., діал. Геть виснажена працею людина.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Зовнішні посилання
http://slovopedia.org.ua/103/53399/1077014.html
