Діяти
Діяти, -дію, -єш, гл. Дѣлать. Що тут у Бога діяти? ЗОЮР. І. 291. Не зрять Бога над собою, не знають, що діють. Шевч. Живе слово ви сієте, яке ж лихо тим дієте! К. Досв. 128. Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв. Гол. І. 214.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
- Том 2, 1971. — Стор. 312.
- ДІЯТИ, дію, дієш, недок.
- 1. неперех. Робити, здійснювати що-небудь, виявляти якусь діяльність. Не так він добре діє, як говорить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 81); Якісь особливі, безстрашні, небуденні люди діяли там, в тому незнаному світі (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 69); Діяли [в Києві] декабристи, яких Шевченко назвав першими благовістителями свободи (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 129).
- 2. перех. і неперех., без додатка. Здійснювати що-небудь певним способом. Василина не знала, що діяти: чи їхати додому, чи знов зостатись на ніч в курені (Нечуй-Левицький, II, 1956, 37); Проте гавкання собаки змушувало його швидко зміркувать, як треба діяти (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 102);
// з ким. Здійснювати, чинити що-небудь, стосовне до когось. Лев і стрибав, і по траві качався, І у кущі ховався, Із сили вибивсь, аж упрів, Не знав, що діяти з собою... (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 188); А все то прокляті пани З дівчатами такеє діють... (Тарас Шевченко, I, 1951, 362).
- Діяти тихою сапою — робити замасковано, потай що-небудь злочинне, підступне. Діючи тихою сапою, вони [сектанти-п'ятидесятники] виступали проти індустріалізації країни і колективізації сільського господарства (Наука і життя, 8, 1958, 50).
- 3. неперех. Бути справним, нормально працювати. Мишуні раптом скортіло, щоб струг перестав діяти і його треба було б наново рихтувати й встановлювати (Юрій Яновський, I, 1958, 459); Дзвоник у ньому [у будильнику] давно вже не діяв (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 37);
// Бути в дії, виконувати свої функції. Діють [гарячі джерела] з перервами, періодично. Вони викидають фонтаном киплячу воду на висоту до 20—30 м, потім загасають і деякий час не діють (Фізична географія, 5, 1956, 103); Мені одно, одно потрібно, ..Щоб річ, що я накреслив, виткав, Горіла, діяла, жила, Щоб не була блідим відбитком Чужого світла і тепла (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 66); // перен. Застосовуватися, бути в силі, існувати. В нашій державі діє єдиний народногосподарський план (Радянська Україна, 11.XII 1949, 1).
- 4. неперех., на кого — що і без додатка. Робити вплив на кого-, що-небудь; впливати. Запах газу, яким тоді освітлювалися театри й цирки, діяв на мене магічно (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 20); Приємно діє свіжість ночі та молодий пухнастий сніг і на старих (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 366);
// перех., перев. із сл. лихо. Призводити до чого-небудь неприємного. У товаристві лад — усяк тому радіє. Дурне безладдя лихо діє (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 34); Минула доля, а надія В неволі знову за своє. Зо мною знову лихо діє І серцю жалю завдає (Тарас Шевченко, II, 1953, 48).
- 5. неперех. Здійснювати військові операції. Ромчин батько підпільник, і він, безперечно, зв'язаний з партизанами, які діють десь по лісах (Леонід Смілянський, Сашко, 1957, 120); Ця дивізія діяла тільки на допоміжному напрямі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 363).
- 6. перех., заст. Виконувати який-небудь обряд. Моя ти доле молодая! Не покидай мене... Поможи Молитву діяти до краю (Тарас Шевченко, II, 1953, 284).
Граматичний словник української мови
- Слово: ді́яти. Частина мови: діслово недоконаного виду. Флексія, суфікс: -я-.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
