Грибовище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:22, 24 листопада 2021; I.tkachenko (обговорення • внесок)
Грибовище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ растутъ трибы. ЕЗ. V. 167.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах
- Том 2, 1971. — Стор. 165.
- ГРИБОВИ́ЩЕ, а, сер. Місце, де ростуть гриби.
- Хлопчик схоплюється і біжить не спиняючись.. на знайомі грибовища (Петро Колесник, Терен.., 1959, 10).
Граматичний словник української мови
- Слово: грибови́ще. Частина мови: іменник середнього роду, неістота. Флексія, суфікс: -е.
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Зовнішні посилання
http://slovopedia.org.ua/93/53395/856012.html
