Скарання

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:55, 24 листопада 2021; Nvshcherbatiuk.il21 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Скара́ння, -ня, с. Наказаніе. Левч. 55.


Сучасні словники

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

скарання -я, с. Дія за знач. скарати.


Тлумачення із "Словника української мови"*

СКАРАТИ, аю, аєш, док., перех., чим і без додатка.

  1. Покарати за що-небудь.
  2. Піддати страті; стратити.


Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Покара́ння може означати:

  1. Особлива міра виховання.
  2. Захід юридичної відповідальності.
  3. Розплата за якісь нерозважливі вчинки.


Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)

  1. Дія за значенням покарати.
  2. Засіб впливу на того, хто вчинив який-небудь злочин, мав якусь провину і т. ін.


Ілюстрації

Покарання.24.11.2021.14.12.jpg Покарання.24.11.2021.14.11.jpg Покарання.24.11.2021.14.22.jpg Покарання.дітей.24.11.2021.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

Тлумачення із "Словника української мови"*

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Словник української мовиАкадемічний тлумачний словник (1970—1980)


Цікаві факти

  1. Одне з найпопулярніших наказаній дітей в школі було биттярізками. Чи не найприємніше покарання.
  2. У Намібії застосовується такий вид покарання дітей: Учень повинен нерухомо і тривалий час стояти під осиним гніздом.
  3. А ось в духовних семінаріях могли запросто висікти різками за те, що не знав імен 12 апостолів.
  4. Ще 50 років тому в Китаї було популярно бити тих, що провинилися дітей тонкими прутами по пальцях рук. Біль нестерпний.
  5. У Ліберії до сих пір карають дітей за допомогою батога. Не так давно президент Ліберії висік власну 13-річну доньку.

Джерело: https://uayakfaq.ru/rizne/21405-cikavi-fakti-pro-tilesni-pokarannja-ditej.html


Суди і покарання у козаків Запорізької Січі

З карних злочинів найбільшим вважалися:

  • зрадництво;
  • убивство козаком товариша;
  • побої, заподіяні козаком козаку у тверезому чи п’яному виді;
  • злодійство чого-небудь козаком у товариша і приховування їм краденої речі:
  • «особливо строгі були за велике злодійство, за яке, коли тільки двома достовірними свідками в тім докажутся, страчують смертю»;
  • зв’язок з жінкою, шлюб січовим козакам заборонявся.
  • содомский гріх
  • образа жінці, коли козак «опорочить жінку не по пристойності», тому що подібний злочин «до обесславлення усього війська запорізького простирається»;
  • зухвалість проти начальства, насильство в самому чи Запоріжжя в християнських селищах, коли козак віднімав у товариша коня, худобу і майно;
  • дезертирство, тобто самовільна відлучка козака під різними приводами в степ під час походу проти ворога;
  • гайдамацтво, тобто злодійство коней, худоби і майна в мирних поселенців українських, польських і татарських областей і купців, що проїжджали по запорізьких степах, і мандрівників;
  • привід у Січ жінки;
  • пияцтво під час походів на ворога, що завжди вважався в козаків карним злочином і веде за собою найсуворіше покарання.

Покарання і страти визначалися в запорізьких козаків різні, дивлячись по характері злочинів. З покарань практикувалися: приковування ланцюгами чи залізом до дерев’яного стовпа, що стояли серед площі, за злодійство надалі до страти, що стояла злочинцю:

  • висновок злочинця, окутого ланцюгами, у військову пушкарню; у пушкарню іноді саджали і під «чесну варту» іноземців, як наприклад, татар, запідозрених у злодійстві коней і відводяться в пушкарню надалі до розслідування справи;
  • прив’язування до гармати на площі за образу начальства, за убивство людини, що не належали до запорізькії громаді й особливо за грошовий борг: якщо козак буде повинний козаку і чи не захоче чи не могтиме сплатити йому борг, те винного приковують до гармати на ланцюг, що защіпався замком, і залишають доти, поки чи він сам не заплатить свого боргу, чи хто іншої не доручиться за нього;
  • приковувалися до гармати іноді і не одні злодії, але й убивці, але це робилося у виді тимчасового покарання, до настання суду. Подібний спосіб покарання, але лише за злодійство, існував у татар, з чого можна укласти про запозичення його козаками в мусульманських сусідів. Потім допускалося, хоча і рідко, биття батогом, частіше киями під шибеницею за злодійство і гайдамацтво.

Джерело: https://protocol.ua/ua/sudi_i_pokarannya_u_kozakiv/