Робина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Роби́на, -ни, ж. Рябина. Сховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду, в вишневім садочку, на жовтім пісочку, під родиною. Нп. Ум. Роби́нонька, роби́ночка.


Сучасні словники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії


Гороби́на (Sorbus) — рід рослин родини трояндових. Листопадні дерева або кущі з перистими або простими листками. Квітки двостатеві, зібрані в щиткоподібні суцвіття. Чашолистків 5, пелюсток білих або рожевих 5, тичинок 15-25. Плоди кулясті або овальні, червоно-жовті, або коричневі, зрідка білі. Коренева система у більшості представників роду поверхня. Росте на різноманітних ґрунтах. Світлолюбива, але витримує деяке затінення. Росте до 200—300 років, починає квітнути і плодоносити з 10-ти річного віку, а плодові сорти — навіть з 4–5 років.[1]

Горобина — цінна плодова, лікарська і декоративна рослина[1]. В офіційній медицині використовують лише горобину звичайну, у народній — також і інші види.

В насінні горобини міститься 20 % олії


Ягоди горобини застосовують у свіжому чи сушеному вигляді як лікувальний і профілактичний засіб при станах, що супроводжуються вітамінною недостатністю. Сік з свіжих ягід рекомендують при пониженій кислотності шлункового соку. Сухі та свіжі ягоди горобини застосовують як вітамінний засіб у сполученні з кропивою і шипшиною.

У харчовий раціон осіб з захворюванням на цукровий діабет і ожиріння додають овочі та фрукти, багаті на пектини, в тому числі порошок із горобини, з метою зв'язування в кишківнику частини вуглеводів. Рослина має протизапальні, гіпотензивні (знижує артеріальний тиск), спазмолітичні та кровоспинні властивості, сприяє зміцненню стінок капілярів.

Ілюстрації

Без названия (1)24.11.21.jpg Без названи24.11.21.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання