Оболок

Оболо́к, -ка, м. 1) Окно. По під мій оболок до другої ходить. Гол. III. 389. 2) мн. Оболоки. Лазурь небесная. Це, що ми бачим над собою синє, до це ще не небо, а це оболоки, а те, шо ходить по під оболоками, до то хмара. Чуб. І. 2. См. Облак.

словник

Сучасні словники

1)Хмара - є видима сукупность малых частіць воды або леду (припадно іншых латок) в атмосферї Земли або іншых планет. Хмары выникають тогды, кідь вогкость воздуху скондензує на капкы або ледовы крішталикы. Высота, в котрій ся така дїя одбывать є різна і граніця за котров ся вода в ґазовій формі мінить на капалину ся зове точка росы.

2)Вікно́ (від прасл. *okъno, пов'язаного з *oko)[1] — конструкція, що заповнює спеціально створюваний проріз у зовнішній стіні будинку і призначена для освітлення, інсоляції та провітрювання приміщення. Вікна є головною (до 51 %) причиною тепловтрат у будівлях. Вони забезпечують надходження в приміщення світла і повітря, зв'язують внутрішній простір будівлі з навколишнім світом.

Ілюстрації

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації